Всі дискові борони схожі, але давайте придивимось до них, кожна деталь має свій вплив на якість роботи.

   Якщо ми маєм на увазі лущення стерні, то під бороною розуміємо дисковий лущильник. Особливість дискового лущильника у тому, що як по відношенню до напрямку руху, так і до поверхні поля диск має кут нахилу. Це можливе лише через кріплення кожного диска на власному підшипнику. Це дозволяє досягнути кращого ефекту лущення: рослинні рештки краще подрібнюються, поверхня ґрунту набуває дрібнозмішаної структури, а сам ефект змішування – створення мульчованого шару із ґрунту та рослинних решток – стає оптимальним. Сама можливість виставлення диску у двох різних площинах і є основною різницею між лущильником та класичною важкою дисковою бороною, у якій усі диски батареї знаходяться на одному валу.

    Кут розміщення диску до поверхні поля надає диску, подібно до плуга, можливість підрізати та перевертати певну частину ґрунту. Однак, якщо диск встановлений занадто похило до поверхні поля, то на твердих ґрунтах борону важко буде загнати в ґрунт, вона буде ковзати на дисках як на санях.

    Кут атаки по відношенню до напрямку руху визначає на скільки градусів встановлюється диск. Чим більший кут, тим більша площа захоплення диском поверхні поля. Тобто поверхня поля більш якісно обробляється. Платою за це є збільшення спожитої потужності, пального, зношування, бокові зусилля та ризик забиття лущильника рослинними рештками. Якщо ж кут атаки гостріший, то диски борони входять в ґрунт легше, але важко досягти повного перекриття робочої ширини.
Роботу дискової борони оцінити із кабіни трактора неможливо котки залишають після себе гарну картинку. Для цього потрібно походити за бороною і порозгрібати поверхню. Лише так можна визначити, чи необхідно підкорегувати зміщення рядів дисків. Якщо рихлий шар землі розгребти граблями і вже тверду поверхню вимісти віником від рихлої фракції ви маєте побачити підрізану стерню по усій ширині борони і гребеневу поверхню – це притаманно дисковій бороні.